Война: события, люди, впечатления

Бонька удачи тебе я далеко береги этот форум ты за него в ответе
 
Сефида нащот фото ты права на все сто
 
Минулорічне. Цьогоріч паски не роблю, бо це річ домашня, інтимна, а я не дома.
А того року приїхала вранці в Харків, зайшла в сільпо скупилась на паски, занесла Афоні гостинця, мир душі його, потім побігла тісто ставити) і вже в 17.00 виходила з дому розносити готові паски по родичах)

І магнолія тоді якраз під паску ще була, встигли з малою під нею потоптатись))

IMG_20240502_212408.jpg


IMG_20240502_212438.jpg

IMG_20240502_212453.jpg
 
Минулорічне. Цьогоріч паски не роблю, бо це річ домашня, інтимна, а я не дома.
А того року приїхала вранці в Харків, зайшла в сільпо скупилась на паски, занесла Афоні гостинця, мир душі його, потім побігла тісто ставити) і вже в 17.00 виходила з дому розносити готові паски по родичах)

І магнолія тоді якраз під паску ще була, встигли з малою під нею потоптатись))

IMG_20240502_212408.jpg


IMG_20240502_212438.jpg

IMG_20240502_212453.jpg
Маме сказал купить за зафотаю 94 и 45 грв
 
Мякеньки
 

Вкладення

  • IMG_20240502_213445.jpg
    IMG_20240502_213445.jpg
    2 MБ · Перегляди: 3
Я так поняла, что текст не ваш.
Можете передать знакомой вопрос:
как она думает, у тех, кто добровольцами 24(*) февраля пошел - было время на "щось залишити на місяць родині" ?

И вдогонку добавьте тезу на подумать, ей: а что БЫ было с Харьковом,
если БЫ каждый тогда рассуждал "та я через месяц приду, норм".

А, ну и еще спросите, понимает ли она,
что бы было лично с ней и с Харьковом, если бы ... даже произносить не хочу. Буча? Мариуполь? Херсон?
Там нема сенсу задавати питання. Просто зафіксував бо тема називається: " Война: собьітия, впечатления люди"
 
У мене в фб є друзі, які втратили свої домівки і міста.
Зробила для них окремий список. Цей список не бачить фото мого дому чи типу вид з вікна, з якимись коментарями домашніми ностальжі.
Бо це боляче, коли в когось є дім, у тебе нема, велику силу треба шоб навчитись не ранитись об чужі доми, бо час не факт шо вилікує, самі, все самі. І я про всяк випадок, щоб комусь не розятрити душу, їм того не показую.
Або, френди у мене з різних міст, Львів візьме і напише - "ой Харків, бідосічки" і тут Сєвєродонєцк чи Рубіжне такі - ну ахуєть блять.
Это пичалька я слушаю щас песню я солдат да дома в труху это ужасно главное живы
 
Шо представляє собою наша держава, її методи, методи військових керманичів родом з совка - то без коментарів, звідки та мотивація там візьметься.
Імхо вся мотивація на сході, півдні, в Липцях, сьогодні біля спортклубу в Дергачах. Отам. Шо людина відчуває коли бачить це на власні очі.
Это война пока не прилетит всё как бы там не тут с тобой, пока не прилетит и ты нах никому не нужен
 
Минулорічне. Цьогоріч паски не роблю, бо це річ домашня, інтимна, а я не дома.
А того року приїхала вранці в Харків, зайшла в сільпо скупилась на паски, занесла Афоні гостинця, мир душі його, потім побігла тісто ставити) і вже в 17.00 виходила з дому розносити готові паски по родичах)
Жодного разу не вийшло в мене спекти паску і нормально пофарбувати крашанки. Паска горить, а крашанки...фарбуються пальці, ложки, підлога - а крашанки блять якісь плямисті, і всьо.
Почуваюся ідіоткою.
 
Я, кажется, избавляюсь от демона печали. Опять вижу красные кирпичи. Это маркер.
А ноутбук застопорился.
Получили негодную плату, перезаказали другую. Но это не моя печаль. Сумма ремонта узгоджена.
 
Я, кажется, избавляюсь от демона печали. Опять вижу красные кирпичи. Это маркер.
А ноутбук застопорился.
Получили негодную плату, перезаказали другую. Но это не моя печаль. Сумма ремонта узгоджена.
Вам советала Тирхен проверенное место. Дольше на метро, но может оно того стоило.
Я чинила ноутбук за Классом, в бывших казармах. Сама нашла по объявлению в инете, тоже не захотела везти на П.П. в проверённое людьми место. До войны, правда.
Нерабочий отнесла, практически нерабочий получила назад. Полчаса дома - и все сдох навсегда. Какой то мост в нем перестал работать. И починить толком не удалось.
 
Назад
Зверху Знизу